Коли втома щезне з очей снів,
Тоді розум скине ярмо слів

Можеш мене ловити за руки,
Можеш мене ловити за ноги,
Можеш мені встромляти в очі правду,
А я не зійду з слизької дороги,
Можеш петлю накинути на шию,
Можеш з хреста отрутою кропити

Коли втома щезне з очей снів,
Тоді розум скине ярмо слів

Згадай мене, як після вечері
Дививсь тобі я тихо у очі,
Іржаве серце келихом отрути
За поцілунок тридцять срібних хочу,
В модерній зачісці ховаю я роги,
Ні, ні, не зійду з слизької дороги

Коли втома щезне з очей снів,
Тоді розум скине ярмо слів

Звільнимо розум,
Скинемо одежу,
І скупаєм тіло там, де сонце лежить,
Звільнимо розум,
Скинемо одежу,
І скупаєм тіло там, де сонце лежить,
Звільнимо розум,
Скинемо одежу,
І скупаєм тіло там, де сонце лежить...