Am1 2 3 4 5 6 7 8 9 E10
11 12 13 14 15 16 17 18 19 Am20
C G(III) F# F
21 22 23 24 25
E26 27 28 29 Am30

AmДала матусенька свому синочкові ранньої п'ятниці
30 копійок до шEколи,
А як проводжала у дверях казала:
"Дивися, поснідай, дивись, не згуби їх, МикAmола" G 
CВзяла у жменю, поклала в кишеню,
G (III) F# F
І мовила: "Дякую!" мамина чемна дитина
EМатуся всміхалась, а доля сміялась,
Бо нещаслива була та її копійAmчина

Приспів:
Чао, рагаццо, Eчао,
Чао, рагаццо, Amчао,
Чао, рагаццо, Eчао,
Чао, рагаццо, Amчао!

В шкільному буфеті на кожній котлеті
Стояв невмолимий відбиток минулого тижня.
За примхою долі, дісталась Миколі
В буфеті у школі фатальна котлета торішня!
Якби так не хтілось, на тім би й скінчилось,
На тую котлету знайшли би якийсь порятунок,
Та скислу сметанку, розбавлену зранку
Не витримаав бідний Миколкін отруєний шлунок.

Приспів.

Розбита дорога, "швидка допомога"
Приїхала пізно, бо в баках не стало бензини.
Хірурги в лікарні старались, та марні
Були їхні спроби життя врятувати дитини.
Лежить у пакунку котлета із шлунку
Від соків шлункових вона не змінилась,
Державні котлети, що йдуть у буфети,
Для того і роблять, щоб жити на світі не хтілось!

Приспів.

Велика перерва, біжать піонери,
Ще зовсім недавно тут бігав Микола,
Біжать до буфету, щоб з'їсти котлету,
А бідний Микола не буде вже їсти ніколи.
Матуся ридає, сторінки гортає
В щоденнику сина, а в ньому ж ні двійок, ні трійок.
Якби ж вона знала, ніколи б не дала
Єдиному сину до школи тих 30 копійок.

Приспів.