Як була в нас епоха застійна,
Ми співали гуртом: "Хай живе",
А тепер в нас усе самостійне
І мистецтво вмира хорове.

Не дають нам співати болячки,
Хорові наші косять ряди.
Залишились баби-одиначки
І кульгаві сухотні діди.

Ой у хорі всі ми хворі
На склєроза, на менінгіт,
Стид і сором з тим нашим хором,
Хто не хворий, той – інвалід.

Ще учора в нас яйця курячі
Пив для голоса кожен співець
Та такі зараз ціни кусачі,
Що лишилися ми без яєць.

Їли фосфор колись ми у рибі –
Ой варила тоді голова,
А тепер на кефірі та хлібі
Забуваємо в пісні слова.

Ой ми хворі в нашім хорі
На цейроза, на діабет.
Чистий сором з тим нашим хором,
Павутинням заріс туалет.

Завтра огляд хорів по району,
Ми дістанем на ньому приза.
Але, як не налиють бульйону,
Будем бекали, як та коза.

Щоби твердо стояти на сцені,
Треба мати з собою шприця,
Як нема валідолу в кишені,
Може пісня урватися ця.

Ой у хорі всі ми хворі
На печінку, на геморой.
Стид і сором з тим нашим хором,
Хто ще дихає, той в нас герой.

Де ж ти моя, сивоокая, де ж?
Кажуть в сусіда вже бульбу крадеш,
Звариш і співати будеш?..