Шановні українські депутати,
Я прошу вас хвилинку помовчати,
Нарешті є в нас форум, тьху, я вибачаюсь, кворум,
Тому роботу можна розпочати.

Нагадую, це сесія остання,
Лишилось найболючіше питання,
Давайте поміркуєм і гуртом проголосуєм
Новий проект закону про кохання.

Хтось може хоче виступить з комісії?
Та сядьте, пане Заєць, ви ж не в лісі.
Як хочеться стрибати, ідіть собі до хати
І псуйте нерви вашій заїчисі.

Раніш з коханням в нас було все гарно,
Коли була продукція аграрна,
Ми, навіть, соцзмагання проводили з кохання,
Робота в тому плані йшла ударно.

А нині в нас в тій справі прорахунок,
Нема в людини сил на поцілунок,
А як нема що їсти, то нема чого і лізти,
Бо шлях лежить до серця через шлунок.

Ми всі, я сподіваюсь, за рехворму,
Щоб збільшити мужчинам їхню норму,
Ну, що взяти з чоловіка, як без м’яса він каліка,
Йому ж, як і коню, потрібно корму.

Не лізьте, пане Скорик, аж на стінку,
Нічого не забули ми про жінку,
З позиції кохання легке голодування
Сприяє пересуненню по ринку.

Не вірите, спитайте Валтуняна,
Він щойно повернувся з Єревана,
Жінки там всі тоненьки, бо сидять собі тихенько,
Коли чоловіки їдять барана.

Щоб стали козаки міцніші вдвічі,
І щоби не згубили слави Січі,
Ми мусимо негайно поіменно одностайно
М’ясні талони ввести чоловічі.

Я прошу всіх поставитись серьйозно,
Бо й вам у ліжку може стати млосно.
Яке в нас харчування, таке в нас і кохання.
Ну шо там, на табло? Одноголосно.