По всій країні плачуть люди,
Безсилим болем тисне груди,
Від нас відходить в небуття
Рідніша за дитя стаття!

Гуд-бай, Компартіє, о!..

Прощай, кохана, назавжди!
Сумуємо щиро ми,
Хоча й не йшли в твої ряди!
В лихі часи тяжкої втрати
Хто ж нами буде керувати?
Хто буде сунути прогрес?
І як нам бути без КПРС?!

Гуд-бай, Компартіє, о!..

Номенклатурний апарат!
Ніколи не стрінешся,
І не повернешся назад!
Нема тебе – нема історії!
Нема бюро – немає зборів!
І ми схиляємось у горі,
Горі... Горі!..

Чао, бамбіна, сорі!