Як сяде сонце в комиші,
дітей гойдають на калині
матусі,вічні берегині
колиски нашої душі.

Ласкаві мовляться казки
під колискове засинання-
то сув'язь нашого родання
передається у віки.

Приспів:
Як верби коло Умані,
такі вони задумані.
У Каневі, в Розважеві
такі вони розважливі...
Мов клекоти бандурині,
такі вони в Батурині...
Мов калина коло Ічні,
такі вони вічні...

А вже виходим на стежки-
встають до світу наші мами
і стелять долю рушниками
на споришеві мережки.

У душах наших матері-
і всім багаті ми , багаті,
щасливі, дужі і крилаті,
бо в душах наших матері.

Приспів.