AmВідстань, що до края неба,
FmНамалює нам картини.
GВідстань, що до края неба,
FmЗбудувала пEmавутини.
Хмари вранці білим птахом,
Наче лезом розрізала,
Зорі сріблом фарбувала,
Справжній колір свій сховала.

Приспів:
ВAmітер той, що нас несе!
FmДощ, в якому було все, -
GНе той дощ!
НFmе той Emдощ!
Те ім'я, що на стіні!
Сон, який наснивсь мені, -
Не той сон,
Не той сон!

Відстань, що до края неба,
Та, що знищила ікони.
Відстань, що до края неба,
Пересуне рубікони.
Чий вогонь зламає віру -
Ти невдовзі зрозумієш
Та тікати вже запізно,
Ти не мрієш, вже не мрієш!

Приспів. (2)