Цей тиск не помічає сльози
Він не помічає біль душі
Весь час ігнорує крики й прохання єдине
Я прошу до крайнощів не доводи

Надія, ми сліпі йдем за тобою
Куди ти нас ведеш?
Ми вже давно поза зоной досяжності
Позитивних думок і щастя
Щастя?! Що це?
Розкажи мені, я все одно не повірю тобі, я глухий

Надія, набута синдромом бажання
І ти зникаєш, лишаючи мене знов на самоті
Ти мрія чи пастка – не розумію
Але все одно я залежу від тебе,
Належу тобі, гнию і втрачаю надії в надії

Спалахи гніву й ненависті, бруд самоти, біль самоти,
Кров, сльози й шрами
Вгамувати й позбавити мене від цього
Може тільки твоя єхидна люб’язність ти...
Курво! Курво! Курво! Курво! Курво...

Ти – моя внутрішня кровотеча
Я не знаю як тебе зупинити
Я вживаю спирт і різні інші ліки
Але це все даремно!
Коли ти з’являєшся
Мій мозок і серце постійно напружені
Вони тріщать і блюють кров’ю
А я захльобуюсь від цього

Подаруй мені свою любов або (4)
Прощавай назавжди! (3)
Відпусти мене назавжди!

Залежу від тебе, належу тобі
Гнию і втрачаю надії в надії
Розгублений плачу, кричу до крові
Існує без тебе не серце, а тіло
Де ти? Де ти є?
Де ти, надія, де ти є
Надія, де ти є?