Відкрию очі у ранок,
Відчую дотик твого сну
І злечу з ним у світанок,
Вже більше не засну.
О, ранок, знов до тебе йду!
Палає вогонь,
З птахами злітає до небес,
Здається мені, так ніби я воскрес...
Ти досі стоїш і досі не віриш,
Що то – твоє життя:
Шлях до Сонця в нове відчуття.
Якщо твій ранок був зимний,
Тебе ніхто тут не чекав,
Не забувай: тепер ти вільний
І ти цього бажав,
Твій ранок – те, що ти шукав!