Вступ: | F G Dm Am | F G Am | (x2) | Am |

Мотив 1:
Am Ти віриш, що досі триває бій,
Що кров'ю полита сира земля,
   Навіки спинився час, колFи ти впав з конEmя.
Am Ти мабуть не бачив і не відчув
Мить, коли вічним сном заснув,
   Востаннє побачивши ці вFільні небесEmа.

Мотив 2:
   Крізь снFи та крізь мрEmії пройдAmе твоя душа,
   По росFі промайнEmе сльозAmа.
   Твої синFи та онEmуки тримAmатимуть в серцях
   Подвиг твFій, він і вкEmаже шлAmях...

Програш: | Am | F G Am (x2) |
| F G | Am G F G | Am G F Em G |

Мотив 3:
Am  Ти віриш, та в серці вже щGось не тAmак:
Am  Не тішить ні поле, анGі байрAmак,
   На дотик немає сил і встFати вже ніEmяк...
Am  Земля - то для тебе ярмGо і гнAmіт,
Am  Бо вільне життя - то стрімкGий полAmіт,
   Як вірити можна в попіл, колFи так сяє СвEmіт?

Мотив 4:
Крізь сни та крізь мрії пройде твоя душа,
Честь твоя збереже наш край.
Твої сини та онуки почують у серцях
   Голос твFій, він і вкEmаже шлGях...

Мотив 5:
НавпростFець до своGїх
СпоконвDmічних дорAmіг,
Де вогнFем гартувGалося сAmерце.
Будь такFим, як ти Gє,
І не зрDmаджуй себAmе!
ВирушFай:
Б'є життGя через крAmай!
ВирушFай!.. ВирушGай!..

Програш: | Am G F Em G | (x2)


Мотив 3:
Козача могила - то біль степів,
Колиска бентежних нестримних снів,
Їй ніч свої сльози ллє та молиться трава.
Шуліка кружляє над нею, зве:
"Прийди і зі степом з'єднай себе!
Стану в пригоді, сину, як не забув мене..."

Програш: | F Em Am (x3) | F Em G |
| Am |
(мотив 3) (мотив 4)

Мотив 5:
Навпростець до своїх
Споконвічних доріг,
Де вогнем гартувалося серце.
Будь таким, як ти є,
І не зраджуй себе!
Вирушай:
Б'є життя через край!
ВирушFай: |
G Am |(3)
Б'є життя через край! |

Програш: Am

Мотив 1:
Am Ти віриш, що досі триває бій,
Що кров'ю полита сира земля,

Навіки спинився час,
   колFи ти впав з конEmя...           Am  
(коли ти впав з коня)...