День за днем осінь минає:
Іде зима житла немає.
Привіт вокзал, старий мій друже!
Я за тобою вже скучив дуже...

Кого цікавить ким був ти вчора,
Якщо сьогодні ти потвора?
Організм кричить від болі:
"Втопи реальність в алкоголі..."

Вигадай світ, хоч на декілька хвилин!
Де було би все, що б ти хотів і ти б був не один...
То б був твій світ.

Мине зима, весна настане:
Тепло стане, все розтане
(Як завжди в казках буває:
Добро завжди перемагає).

Кого цікавить твоя доля?
Хоч стій та плач посеред поля...
Хоч з божевіллям зіштовхнися
І назавжди в собі замкнися...