Моє фортепіано - чарівний інструмент,
Щодня зустріне рано, награє комплімент.
Без нього я не можу прожити ані дня!..
Співає нота кожна, немов душа моя.

Приспів:
Нота "до" дощем озветься,
Засміється нота "ре".
Нота "мі" торкає серце,
у полон його бере.
В ноті "фа" я фантазую.
Нота "соль" - солоний бриз.
"Ля" на пальчиках танцює.
Нота "сі" - це мій каприз.

Коли я закохаюсь, можливо, надто рано,
Прийду вночі в кімнату, де спить фортепіано,
Скажу: "Давай, зіграєм, ти зрозумій мене!.."
І пісня пролунає, зажуру прожене.

Приспів: (2)
Завжди свої секрети йому я розкажу,
Бо вже з фортепіано по-справжньому дружу.
Я знаю, що не зрадить і виручить не раз, -
Такий характер має - насправді супер-клас!