Полонили моє серце ті високогори,
Ні на мить я не забуду цей чарівний світ,
Ті смереки та тополі, та широкі доли,
І сади, що вбрались в білий цвіт.
Припаду я до джерельця та й води нап'юся,
А у далині почую скрипки ніжний спів,
Де б не була на чужині — завжди повернуся,
Щоб почути пісню солов'їв!

Приспів:
Заграй мені, скрипалю, до душі, |
Нехай твоя музика дзвінко лине. |
Бо Україна — мій рідний край, |
Пшеничне поле, синє небо і калина! | (2)

П'є веселка чисту воду з глибокої річки,
Із-за хмари виглядає сонце золоте,
В'ється річка, наче стрічка, поміж берегами,
Білосніжним цвітом сад цвіте.
Тож, заграй мені, скрипалю, хай душа радіє,
І зігріє моє серце пісня чарівна,
Під великим небосхилом світ такий широкий,
Тільки Україна в нас одна!

Приспів. (2)