Крізь сторіччя лине доля
Мов остання пісня,
Мов останній подих літа
Та життя прохання.
Та мелодія в цій пісні
Серце розриває...
Чи останнє літо в мене... -
Я спитаю. - Та вона не знає...

Приспів:
Україно моя!
Щира, сонячна земля...
Я приймаю твій наказ... -
Обіймаю я тебе
В останній раз...

Та сторіччя це так мало -
Мені треба більше.
Я ж погоджуюсь на сяйво
Зорянеє, вічне...
Ну, а поки наді мною
"Градом" небо дише,
Ну, а поки мій товариш плаче,
Листа до дому пише...

Приспів.

Україно, в цю годину
Ти приймаєш сина!
Ти єдина і для тебе -
Я - завжди дитина!
Ну, а поки крізь сторіччя
Тебе обіймаю.
Обіймаю я тебе
В останнє -
І в небо відлітаю...

Приспів.