Забута земля Татхаґата
Текст пісні
-
Текст пісні Валерій
Село в ночі свічок не світить,
боїться місяця збудити,
що жовтим без наймення квітом
цвіте в садах, дощем умитий.
Густа вода спливає з гребель,
де обрії спинились в леті.
У бурих кублах побіч себе
звірята, люди і комети.
Забута земле під дощами,
під оливом рудого неба!
Ця пісня серцю, наче камінь,
а все ж її співати треба.
боїться місяця збудити,
що жовтим без наймення квітом
цвіте в садах, дощем умитий.
Густа вода спливає з гребель,
де обрії спинились в леті.
У бурих кублах побіч себе
звірята, люди і комети.
Забута земле під дощами,
під оливом рудого неба!
Ця пісня серцю, наче камінь,
а все ж її співати треба.
Внески:
Найпопулярніші пісні Татхаґата
- 11 Три круки
- 12 Сумна казка №1
- 13 Страх смерті
- 14 Сорока-ворона
- 15 Сонце сходить...
- 16 Сльози радості
- 17 Серце моє
- 18 Село
- 19 Руку подай
- 20 Роздуми про природу речей