Ось я сів у потяг
Зайняв місце тихо, ніби котик
Тридцять шосте. Далі, за стінкою – черга
(П-с-с) Зайняв я за жінкою
Потяг рушив, почалася лажа
Шансонье Колю, Пашу, Сашу
Хтось ввімкнув у радіорубці
В нього цілий потяг однодумців
Всіх їх, бачу я, пре від тої пісні
Міг би, точно б звідси здриснув
Міг би, жив би я без слуху
Але тут такі правила руху
Чіх-Пих, потяг їде
Т-с, т-ш, сплять сусіди
Я дивлюсь в вікно, там файно
Спить моя Юкрайна

Опісля шансону болить голова
Я рахую – а усього по два
Два брудних моря, дві мови
Там, де я живу, грає два шансони
З двох кольорів прапор, два футбольних клуби
Два хреста цілують губи
Дві гори Крим та Карпати
Двісті двадцять другим потягом їду до хати
Пий або кури – на два смаки
Це два шляхи на два боки
Берег лівий, напроти берег правий
Потяг їде – мало по малу
Чіх-Пих, потяг їде
Т-с, т-ш, сплять сусіди
Я дивлюсь в вікно, там файно
Спить моя Юкрайна

Думу гадаю, п'ю криваву Мері
А в туалеті знов закриті двері
Від кордону до кордону
Єдина державна санітарна зона
В тамбур я піду, розімну сідниці
З-під землі примара провідниці
Дебелої молодиці у синій спідниці,
З тих, що колись за щось кохала Гриця
Що таке? Ти куди? Я – туди.
Туди не можна. Хоч, під себе ходи
Спіть собі, шановна пані,
Вам зіграю на стоп-крані,
Чіх-Пих, потяг їде
Т-с, т-ш, сплять сусіди
Я дивлюсь в вікно, там файно
Спить моя Юкрайна