Червень – росами червіньковий,
Вже збудились і поле, і ліс...
Ген іскриться луг світанковий,
Наче бризки щасливих сліз.
Пахне літо всім різноцвіттям,
Легко дихати в ріднім краю.
А дерева – і листям, і віттям
Наче скроплюють душу мою.

Приспів:
Літо – літечко прийшло,
Все довкола розцвіло.
Пахне зблизька і здаля
Рідна матінка – земля!

Тут з природою можна злитись,
Щоб шукали в зеленій імлі...
А стаєш, як прадавній витязь,
На сторожі коло землі.
Річка стишена і дорога,
Кожне слово, мов рідне дитя.
Та не згасне в душі тривога –
За людей, за добро, за життя.

Приспів.