Зацвіли каштани, зацвіла весна,
А тебе, кохана, все нема і нема.
Я чекаю, мила, і тебе прошу - |
Не гніви кохання, не гніви весну. | (2)

Перший раз зустрілись тут з тобою ми,
Били до озерця лебеді крильми,
Волошкові очі, небо голубе, |
І тоді, як в перше, я впізнав тебе. | (2)

Знов цвіли каштани, знов цвіла весна,
А тебе, кохана, все нема і нема.
Я чекаю, мила, і тебе прошу - |
Не гніви кохання, не гніви весну. | (2)