Ходить смерть по світу, шука де себе діти,
Шука кого забрати, чиє життя узяти...
Заходить смерть у хату, бере малу дитяту,
Заходить до будинку, бере багату жінку.

Іде смерть тротуаром, вкриває місто траур,
Іде попід забором — село вкриває горе.
Без втоми й відпочинку кладе у домовинку,
Від кулі та хвороби вкладає смерть до гробу.

Лікуйся, не лікуйся, до смерті приготуйся,
Ховайся, не ховайся, з життям своїм прощайся.
Чи бідний, чи багатий - все рівно будеш взятий,
Вона не вибирає, усіх у гріб вкладає.

Хто Бога відкидає, той в пекло попадає,
Скрегочуть там зубами та смажуться вогнями.
Хто Бога обирає, життя той вічне має,
Його смерть не минає, у небо проводжає!