Забрели ми у край,
Де одні лиш смереки,
Де зібрали вітри хмар
Холодних гарем,
Тільки байдуже нам –
Наче білі лелеки
Ми танцюємо вальс
Під осіннім дощем.

І погас сірий день,
І свічки догоріли,
Лиш іскринки в очах
Й на душі віщий щем,
І щасливі ми тим,
Що в краю цім зустрілись,
Що танцюємо вальс
Під осіннім дощем.

У квартири міські
Ми з маршрутів зійдемо,
Перекрається світ,
Як скоринка ножем,
І лише уві сні ми
На зустріч прийдемо,
І згадаємо вальс
Під осіннім дощем.