Приспів:
Світ - небезпека, чого ти чекаєш?
У пеклі - спека, сенсу не знаєш.
Чого ти тут, що ти шукаєш?
Неправди, зла, страждань бажаєш?

Жити і вижити, а далі, що буде,
Будеш чекати наглої смерті,
Проживеш безцільно, думаючи пильно,
Який сенс життя, для чого тут я,
Для чого душа моя, для кого любов моя,
Що відкрив для себе, що ти зробила для мене,
Пройшли ті передчуття болісно, мертво,
Беземоційно, ось аргументи:
Думала так буде все - систематично-ідеально,
Любила мене, я був твоїм діамантом,
Не думаючи про мою душу, ти навіть не знала,
Які фігури в ній карбуєш... Що на ній ти малюєш...
Заклала фундамент в моєму серці,
Любов будувала без кінця, без фінішу, без енду,
Не знала ти, що таке вічне, а що безмежне?
Що таке простір, що - воно зло.
Хотіла обдурити долю, не маючи права,
І жити на волі, ти вже забула, ти у полоні.
У світі жити без Бога небезпечно,
Ніхто не полюбить... Ніхто не осудить!
Ну, який з того сенс буде?

Приспів.

Думала любов річ проста, через, що ти...
Не думала про наслідки, була альтруїстом,
Віддала б життя, розбилась об скелю.
Не знала б для чого все це, для кого ти жила.
Відчувала безмежну радість, читаючи романи,
Відчувала огиду переглядаючи статті у журналах,
Ти думала світ колиска, і гріх мине безслідно,
І ти будеш чистою, прозорою, як річка.
Живеш і дивуєшся найпростішим речам,
Чекаєш чужого навернення, а ти, а там?
А, що буде далі, а, що після тебе,
Шукай ціль життя не на землі, а у небі.
Ти була одурманена мною, шукала для мене легкого життя,
Гіпноз заволодів тобою, ти у лещатах мого гріха.
Створила інший світ у корі головного мозку,
Не думала про себе, брала все до серця.
Нічого не віддала для неба, всі сили витратила на мене.
Без відчуття прихильності, без відчуття любові,
Родила дивні почуття, це було твоє хобі,
Живеш у іншому вимірі, там добра не зазнаєш,
Усі свої зусилля і бажання у море за вітром кидаєш.
Без жодних сумнівів твоя любов сильна,
Вона лишила тінь на моєму тілі,
Тепер вже це стерти неможливо,
Навіки воно нещастя створило.

Приспів.