для зручності: "-4"

B#m
А я вже ніколи не поверну в минуле
Де стежки нелегкі, все тернисте й забуле.
З пам’яті все стеру, щоб подалі пірнули.
А я вже ніколи не пов…
А я вже ніколи не поверну в минуле
Де стежки нелегкі, все тернисте й забуле.
З пам’яті все стеру, щоб подалі пірнули.
А я вже ніколи не пов…

B#m
Горіти в пеклі буде
Та гниль, що воду мутить.
Залиш свої причуди.
Не крути, без скрутиB із тебе Gmбудуть люди.

B#m
Людям не те, що закладало вуха –
людям закладало душі.
Забудь хто каже: «Ей ти, послухай!»,
Возми риси пастуші
Повір у себе зараз так треба,
Знищ все, що тягне в кущі.
Було, не було то вже забуле,
Бо Bто минуле неGm віднайти.

B#m
А я вже ніколи не поверну в минуле
Де стежки нелегкі, все тернисте й забуле.
З пам’яті все стеру, щоб подалі пірнули.
А я вже ніколи не пов…
А я вже ніколи не поверну в минуле
Де стежки нелегкі, все тернисте й забуле.
З пам’яті все стеру, щоб подалі пірнули.
А я вже ніколи не пов…

B#m
Зачиню двері вхідні душі я,
CПостій не впущу туди, там броня.
BЗашию мертво думки на замок,
BЩоб чистий лист не заG#mбруднивсь і не намок.

B#m
Зачиню двері вхідні душі я,
CПостій не впущу туди, там броня.
BЗашию мертво думки на замок,
BЩоб чистий лист не заG#mбруднивсь і не намок.

B#m
А я вже ніколи не поверну в минуле
Де стежки нелегкі, все тернисте й забуле.
З пам’яті все стеру, щоб подалі пірнули.
А я вже ніколи не пов…
А я вже ніколи не поверну в минуле
Де стежки нелегкі, все тернисте й забуле.
З пам’яті все стеру, щоб подалі пірнули.
А я вже ніколи не пов…