Відлітають птахи у вирій,
Жовта осінь знов торкнулась нас.
Обійняла, вітром дихнула,
Прийшов її час.

Тепле літо промайнуло,
Не повернеться воно уже.
Спогади ті, що минули,
Пам’ять збереже.

В холодний листопад наставить осінь зброю,
Болото, дощ і град ганятимуть за мною.
Небо пусте сіре висне над землею,
Осінь вже прийшла і я буду з нею.

Поміж мокрої трави бачу я квіти
Гарні й милі, мов маленькі діти.
Та, на жаль, зів’яли вони зовсім.
Ходить осінь. Зовсім жовта осінь.

В скроні дихає вітер,
Б’ється холодним дощем.
Зів’ялі від холоду квіти
Накрию я плащем...