Я за криком своїм не побачив нікого
Я був там один, я згадував час
А час поруч мене з нестримним поривом
Ввірвався в життя і так скоро погас

У голові промайнули малюнки
Розбитих вікон частинок життя
І там, де колись ви шукали свої обладунки
Моє потонуло навіки ім’я

Приспів:
Я глянув назад і побачив дорогу
На ній я впізнав стежини життя
Та по них не добратись до свого порогу
Дорога в один бік – тільки сюди

Пройде час, сивий колір борід і голів
Склоняться поруч благодійних столів
Сухими руками ви зберете з стола
Роздроблені крихти – уламки життя

І хтось серед них гляне на вас
Наче крихти збирає в останній раз
В кам’янім обличчі застигне страх
Що остання крихта в його руках

Приспів: (3)
Він гляне назад і побачить дорогу
На ній він впізнає знайомі сліди
Та по них не добратись до свого порогу
Дорогу в один бік – тільки сюди