Він не олігарх, хоча й хотів би ним бути,
Його дружина – білявка, у бренди взута,
На далеких морях він відпочиває,
Та куди подіти гроші, все одно не знає.
Кожен день - ресторан, йому байдужі ціни,
Хоч не лишить офіціанту зайву копійчину.
Він цінує свій час, та не кожен знає:
Його швейцарський годинник зроблений у Китаї.

Приспів:
Але кожної ночі він питає себе –
Хто я є і навіщо? Хто я є? Хто я є?
Він боїться до серця зайвого дотику,
Адже він – крутий власник молокозаводика.

Він не олігарх, хоча й хотів би ним стати,
Щоб шалені кошти перерозподіляти.
Мати безліч коханок фотомоделей
Та великий палац посеред пустелі.
Та все, що приходить до голови,
Це піти до салону дорогих автів.
"Куплю Порш Кайєнн для своєї дружини,
Нехай усі бачать - я крутий мужчина".

Приспів.

Він не олігарх, але й не це найстрашніше –
Усі навколо знають, що не він найкрутіший,
Є квартира в центрі міста, також заміська хатинка,
Але так бракує яхти, що хоч лізь на стінку.

Приспів.