Через сад-виноград по воду ходила
Та не дав мені Бог, кого я любила | (2)

Та не дав мені Бог, кого я кохала
Та за той перебір, що перебирала. | (2)

Посію я руту круту межи берегами,
Тяжко мені в світі жити межи ворогами. | (2)

Ой брехали вороженьки, як настало літо,
Була правда і неправда, було розмаїто. | (2)

Ой брехали вороженьки, як настала зима,
Вже ся тепер довідали, що я ніц не винна. | (2)

Брешіть, брешіть, вороженьки, – най вам буде трясця!
А ми, серце, кохаймося, дай нам Боже щастя. | (2)

Брешіть, брешіть, вороженьки, – най вам буде трісця!
А ми таки любімося, дай нам Боже щистя. | (2)