О, Маріє, які в тебе очі,
Який в тебе стан стрункий.
Ти приходиш до мене щоночі,
У юнацький мій сон хисткий.
Твою юність, любов хлопчачу,
Мою радість, тривогу й біль.
О, Маріє, я часом плачу –
Що і досі вірю тобі.

Ти ж мені не лишила і слова,
І надію, і краплі підстав,
Ах, навіщо тих слів полова?
Коли сам я словами вже став.
І хоч так біля тебе близько
Своє серце навік загублю.
О, Маріє, я, мов хлопчисько,
Ще і досі тебе люблю. (весь куплет – 4)

Маріє... О, Маріє... (5)