Сповитки туманів на долині –
І від того ліс і поле сині.
А трава, неначе кришталева,
І до неї горнуться дерева.

Приспів:
Трава блищить росою,
Під сонцем виграє, -
Чарує всіх красою,
Наснаги додає.
То наше поле рідне –
Мов доля всіх століть...
І небо, що погідне,
На обріях стоїть.

Там, у сивім сонці і в тумані,
По лугівках бродять сни рахманні.
І сказала мудра наша мати:
"Ти їх, синку (донько), встигнеш розгадати".

Приспів.