А я живий, матусенько, живий,
Хоч вже по нас
Безчесно так стріляють.
Для них вже свій народ – |
То вороги... |
Якщо ж загину, |
То за що – я знаю... | (2)

Я знаю, мамо, як тобі болить
Ота моя така нестримна вдача,
Але не плач!.. Хай наші вороги |
Від немочі своєї гірко плачуть!.. | (2)

А я живий, матусенько, живий,
Бо з нами правда!
Їм нас не здолати!
От тільки жаль, |
Що наші вороги |
Цькують на нас |
Мого По крові брата. | (2)

А я живий, матусенько, живий,
І не питай мене, чи я боюся...
Нехай бояться наші вороги, |
А ти молись... |
Я ж, матінко, борюся!.. | (3)