0
0

Люди, як кораблі Скрябін



Fm  Ти не мій бFmрат, я не сеC5стра твоя,
Ніколи не розкаFmзуй мені-хто..
І в чFmому я винна C5на нашій землі,
Люди, якFm кораблі.
КоженFm пливе, поC5ки хвиля несе
І поки глибокFmа вода. Ааах..
ГлFmибока і темна C5до самого дна.
До самого, Fmсамого дна.
На глFmибині, зустC5річаються всі,
Так ніби в морі мFmісця нема, Ааах..
І тFmруться бортами,C5 аж стогне земля
Від зависті, підлFmості й зла.
Хтось нFmедоплив, (Хтось недC5оплив) бо йому помогли
Набрати повні тFmрюми води, Ааах..
Бо сFmтати героямC5и тої війни.
Дуже хотCmіли вони.

А до беFmрега тихо хвиFmлі несуть
ПоранC5ені душі живихCm кораблів.
А від берFmега знов у мFmоре ідуть
Ті, хто віриC5в і правду зFmнати хFmотів. [/]  Cm5   

Gm  Наш океаC#mн, знає білFm5ьше ніж ми,
Секрети всі у ньоGmго на дні, Ха-аах!
АC#m ми ходим зверху Fm5- великі й малі
Люди, якCm кораблі.

А до беGmрега тихо хвиC#mлі несуть
ПоранFm5ені душі живих Cmкораблів.
А від берGmега знов у мC#mоре ідуть
Ті, хто віриFm5в і правду знатCmи хотів.

А до беGmрега тихо хвиC#mлі несуть!
ПоранFm5ені душі живиCmх..
А від берGmега знов у мC#mоре ідуть!
Ті, хто віриFm5в і правду знати Gmхотів...


Оцінити цей розбір
Внески:
Дмитро
Дмитро
anonim