0
0

Люди, як кораблі Скрябін


GmЯ не твій брCmат, ти не сеFстра моя,
Ніколи не розказуй меGmні - хто
GmІ в чому я вCmинен на нашіFй землі,
Люди, як корабліGm
GmКожен пливе,Cm поки хвиля Fнесе
І поки глибока воGmда.
GmГлибока і теCmмна до самогFо дна.
До самого, самогоGm дна.

GmНа глибині, CmзустрічаютьсFя всі,
Так ніби в морі мGmісця нема,
GmІ труться боCmртами, аж стFогне земля
Від зависті, підлGmості й зла.
GmХтось недоплCmив, бо йому Fпомогли
Набрати повні трюGmми води,
GmПостати героCmями тої війнFи.
Дуже стати хотілиGm вони.

Приспiв:
    АDm до берега тGmихо хвилі несутCmь 
    Поранені дFуші живих коробDmлів.
    А від берега знGmов у море ідуCmть
    Ті, хто віру і праFвду знати хотGmів.

GmНаш океан, зCmнає більше нFіж ми,
Секрети всі у ньоGmго на дні,
GmА ми ходим зCmверху - велиFкі й малі
Люди, як кораблGmі.
GmГордо пливемCm, і не віритFь ніхто,
Що ним зацікавилоGmся зло.
GmІ серед вітрCmів Fми не чуєм щурів,
Які прогризають нGmам дно

Приспiв:
    АDm до берега тGmихо хвилі несутCmь 
    Поранені дFуші живих коробDmлів.
    А від берега знGmов у море ідуCmть
    Ті, хто віру і праFвду знати хотGmів.


Оцінити цей розбір
Внески:
Світлана
Світлана
anonim