вст. B B#m B B#m

B B#m
Золоті листя на дні –
B B#m
Тріумф переведених колій
B B#m
В період складних меланхолій,
B B#m
Неначе повітряні сни.

B#m C B
В темно-синю пору шепіт, подих,
НерозCбірливі слова,
B#m C B
Очі – погляд вітру і ніжні хвилі,
РозпаCлені уста...

Приспів:
B#m
Тепер ми не знаєм...
Куди йдемо? – Ми неC знаєм.
Куди йдемо? – Ми неB знаєм.
Куди йдемо? – Ми нCе знаєм.
B#m
Куди йдемо? – Ми не знаєм.
Куди йдемо? – Ми нCе знаєм.
Куди йдемо? – Ми неB знаєм.
Куди миC?..

B B#m
Тісно між людей,
B B#m
Б’є самотність влучно.
B B#m
Мій останній рейс
B B#m
Відлетів так швидко.

Ця нескінчBення гра,
IQ дCуші і тіла, знов
Не вистаBчає силC змиритися,
Щоб потім зBнов
Запитати самогоC себе:
Ну, навіщо я це рBоблю?
Ну, навіщо я це рCоблю?

Приспів
B#m
Навіщо? – Я не знаю...
Куди йдемо? – Ми неC знаєм.
Куди йдемо? – Ми неB знаєм.
Куди йдемо? – Ми нCе знаєм.
B#m
Куди йдемо? – Ми не знаєм.
Куди йдемо? – Ми нCе знаєм.
Куди йдемо? – Ми неB знаєм.
Куди миC?..

КОДА: B B#m B B#m