Вітер солі не зацінив кришталь, а жаль
Я кусаю губи, іду з кіно - на дно
Говорити тобі, марити, з ким ти будеш завтра
І ким буду на завтра я
Я хотіла все по іншому, тільки стало гірше
Я знаю

Сумно мені
Наче від очей забракло сонця
Сумно мені
Навіть кращі друзі - незнайомці
Сумно мені
Відчуваю, ти - моя потреба
Сумно мені
Так без тебе-і є

В піднебессі знову тече вода, шкода
Електронний автовідповідач, пробач
Говорити будем довго, і, може нетактовно
Та завтра стану краща я
Ти хотів усе по іншому, а тепер навіщо не знаєш

Сумно мені
Наче від очей забракло сонця
Сумно мені
Навіть кращі друзі - незнайомці
Сумно мені
Відчуваю, ти - моя потреба
Сумно мені
Так без тебе-і є

Нащо говорити, нащо множити словами
Кілометри поміж нами від нірвани до поранень
Прямо в серце, обережно, не заплаче, не здригнеться
Не кажи мені: “загоїм”, бо не в кожного минеться
Тільки знову ти тут і там блукаєш, знаєш, я тебе вдихаю
З кожним разом глибше, було б ліпше, значно ліпше
Не дізнатись, не втрачати, напиши мені у чаті
Що вчинили ми розумно, та чому ж так сумно!

Сумно мені-і
Сумно мені-і
Сумно мені
Відчуваю, ти - моя потреба
Сумно мені
Так без тебе
Так без тебе
Так без тебе
Так без тебе