Дощ пройшов і змив мої картини
Фарби всі злилися в сіре...
І навколо лиш холодні стіни.
Я навколішки стою...

Сніг пройшов, замерзли всі картини.
Вони знають, знає вітер...
Що мені лишилося єдине –
Подарую їх вогню.

Приспів:
Гори, гори, мій вогонь, гори, гори!
Зігрій мене, мій вогонь!

Що ж ти, музо, навіть не заходиш?
Думаєш, скінчились фарби?
Як завжди собі щось наворожиш,
А художник потім п’є.

Та його ти більше не цікавиш –
В нього безталанний скарб.
Знову ти смієшся та лукавиш...
А подивись, що в нього є!

Приспів