Я розповім тобі, мій сину,
Про героїв наших днів,
Які за волю віддавали душу й тіло,
Коли здавалось, не Майдан,
А білий світ увесь горів
І зло до пекла повертатись не хотіло!
Коли від вибухів здригалися
І небо, і земля,
На барикади наші перла чорна лава,
Захриплим голосом крізь вибухи
Ми чули звіддаля,
Немов сам Бог кричав з небес:
"Героям СЛАВА!"

Приспів:
"Небесна сотня" йшла у небо,
Нас виводячи з пітьми,
І у димах Майдану бачили ми ніби
Щити на спинах тої сотні
Розгорталися крильми,
І захисні шоломи сяяли мов німби!

Я заспіваю тобі, сину,
Пісню нашої борні
Її рядки мов коси
Злиплися від крові.
Вона про те, як на Грушевського
Горіли у вогні
Серця гарячі, переповнені любові!
Вона про те, як сніг небесний
До землі не долітав,
Коли кипів у середмісті бій кривавий.
І кожен з тих, хто там стояв,
Немов молитву промовляв,
Слова прості, слова святі:
"Героям Слава!"

Приспів.

Запам'ятай навік, мій сину,
Ти про ці буремні дні,
Коли повстали ми за правду і свободу!
Коли лихі пани топили нас у крові і брехні,
Але ніхто ще не здолав цього народу!
Запам'ятай навік, мій сину,
Ти і внукам передай -
Що ми святе на правду й волю маєм право!
І як приступлять вороги,
Ти з побратимами вставай!
За Україну! За народ! Героям СЛАВА!

Приспів.