Мамина ружа Сергій Линник
Текст пісні
-
Текст пісні Олег
Під городнім вікном,
біля отчої хати,
обігрівши теплом,
ружі сіяла мати.
І цвіли, як з роси,
веселково ті ружі,
до такої краси,
всі були не байдужі.
Коли мама пішла
у святу невідомість,
її ружа зійшла
одинока натомість.
І глядить у вікно
до пустої вже хати,
не виходить ніхто,
щоб її поливати.
А вона ж так цвіте,
що аж очі ворожить,
знов дитинство святе,
нашу пам'ять тривожить.
Ніби мама прийшла
іздалека додому,
під віконцем зійшла,
не сказавши нікому.
біля отчої хати,
обігрівши теплом,
ружі сіяла мати.
І цвіли, як з роси,
веселково ті ружі,
до такої краси,
всі були не байдужі.
Коли мама пішла
у святу невідомість,
її ружа зійшла
одинока натомість.
І глядить у вікно
до пустої вже хати,
не виходить ніхто,
щоб її поливати.
А вона ж так цвіте,
що аж очі ворожить,
знов дитинство святе,
нашу пам'ять тривожить.
Ніби мама прийшла
іздалека додому,
під віконцем зійшла,
не сказавши нікому.
Внески:
