Ой, ти, Дністре мій, чумаче стрімкий,
Течеш ти від самого неба...
Батьківська земля, рідна і свята,
Я лину душею до тебе.

Твоя чистота, твоя доброта
Не знає, не відає краю!
Про ніжну красу, ранкову росу
Я серцем цю пісню співаю.

Ой, Калюсе мій, твій тихий прибій
Мене зустрічав тут зі школи...
Повір ти мені, не зраджу я, ні
Тебе вже ніколи, ніколи.

Хоч доля гірка, непевна така,
Вітри знову віють осінні...
І ти, як ріка, і я, мов ріка –
Послужимо ще Україні!

Отчий краю мій, мудрець віковий,
Ти в небі зорю свою маєш...
У сонце й дощі ти вдень і вночі
Як сина, мене зустрічаєш.

У мандрах моїх ти мій оберіг –
Перлина Подільського краю...
Крізь сотні доріг на отчий поріг
До тебе я знов повертаюсь.