Відходять поети за обрій, за край,
На іншу планету під назвою Рай.
Ідуть у високі, у горні світи,
У далі далекі, де їх не знайти.
Поеми і вірші, хто встиг, хто не встиг,
Ніхто не напише ніколи за них,
Літа пролетіли, як цвіт по весні,
Лиш музи-калини сумують одні...

Приспів:
Залишиться пісня, на крилах злетить,
Ця зовсім безгрішна, оновлена мить,
У пам'яті-миті поет ожива,
І будуть зоріти у книгах слова...
І будуть зоріти у книгах слова...

Поет недаремно живе у борні,
Оголені нерви - за болі земні,
І думи й страждання, як чиста роса,
Як тихе світання, як Божа краса...

Приспів.