Рости, рости моя пташко,
Мій маковий цвіте,
Розвивайся, поки твоє
Серце не розбите,
Поки люди не дознали
Тихої долини.
Дознаються – пограються,
Засушать та й кинуть.

Гоп, гей гоп!

Ані літа молодії,
Повиті красою,
Ані карії оченята,
Умиті сльозою,
Ані серце твоє тихе,
Добреє дівоче
Не заступить, не закриє
Неситії очі.

Гоп, гей гоп!

Найдуть злії та й окрадуть...
І тебе, убогу,
Кинуть в пекло... замучишся
І проклинеш бога.
Найдуть злії та й окрадуть...
І тебе, убогу,
Кинуть в пекло... замучишся
І проклинеш бога.

Гоп, гей гоп!

Не цвіти ж, мій цвіте новий,
Нерозвитий цвіте,
Зов’янь тихо, поки твоє
Серце не розбите.
Не цвіти ж, мій цвіте новий,
Нерозвитий цвіте,
Зов’янь тихо, поки твоє
Серце не розбите.