DmНа зеленій травіC я лежавB у крові,
і Fрука вже Cбула переFбита.
АвтоGmмата пустить я не Dmдумав й на мить,
але Cдиска була вже розBбита.

І не вірив ще я, що машина моя
мені більше не буде служити.
І хоч сили не мав, та ще раз спробував...
На жаль, мусив її відложити

Ну а друзі мої вже вступали в бої,
гучно грали смертельні машини.
За їдею свою тут ведуть боротьбу - |
не марнує ніхто ні хвилини. | (2)

Не стріляв тільки я і машина моя...
Як дитя я хотів заридати...
Не так рана пекла, як давила туга, |
що я мусив безд(ц)ільно лежати. | (2)

Потемніло в очах, до землі я приляг,
Щоб у неї знайти прохолоду.
І почув я знову, кров стікала в траву — |
Я руками пошукував воду. | (2)

Врешті ворог тікав, що на нас наступав.
Замовчали пекельні машини.
Тільки ліс клекотів, про героїв шумів, |
що Вкраїну підносять з руїни. | (2)

Друзі Emмої прийшли, на руDках піднеCсли,
та забGрали меDне із соGбою.
При доAmрозі лежать побраEmтими мої, |
D C |
що лягли по-геройськи у бою. | (2)

Прощавайте друзі, спіть спокійно собі.
Заповіт ви дорешти сповнили,
Батьківщину свою мужньо ви у бою, |
До останку життя боронили. | (2)

Ми за рідний народ ідемо у поход,
Занесем про вас вістку родині.
Вашу смерть пімстимо, ворога розб'ємо, |
І здобудемо волю Вкраїні. | (2)