В дім забрела осінь невчасно,
В серці любов зіркою згасла,
Туга дощем падає рясно,
І на душі сум і ненастя.
Ти на любов довго чекала,
Ти у ночі вірші писала,
Тільки чомусь дива не сталось –
Б’є у вікно осінь зухвало.

Та не сумуй і не журись,
Знаю, весна прийде колись.
І зацвітуть яблуні знов
Буде весна, буде любов.
Стихнуть вітри і заметілі,
І прилетять лебеді білі,
І заведуть пісню несміло
Нам принесуть щастя на крилах.

Та не сумуй і не журись,
Знаю, весна прийде колись.
І зацвітуть яблоні знов
Буде весна, буде любов.
Тільки повір: станеться диво,
В руки впаде зоряна злива.
В серце любов прийде красива,
Ти навесні будеш щаслива.