Я мабуть колись тут був.
Глядів на ції обличчя,
Котрих майже не забув.
Не знав я їх тоді,
І не хотів їх знати,
Бо не було це в моді.

Я пішов в бурхливий світ.
Здобувати собі славу.
Затер по собі слід,
Затаїв свій рід.
В тінях своєї памм'яті
Не дав йому свій плід

Зрікся мови рідної,
Культуру народа занехав,
Бо не вважав її гідної.
Родина моя – та не своя
Діти не знають, хто вони,
Бо я змінив своє ім'я

Так закрив по собі шлях
До рідної сині.
Загибаю в чужих нутрах,
Стою цілком безрадним,
Розірваний болем тим
Болем для мене безпощадним:

Зрікся мови рідної,
Культуру народа занехав,
Бо не вважав її гідної.
Родина моя – та не своя,
Діти не знають, хто вони,
Бо я змінив своє ім'я