Сьогодні є лиш ми і вони
Ти скажеш хто кого, бо я - ні
Лишаються назавжди наведені сни,
Лишаємось в них ми одні

Розтанемо вранці, як дим
Ти ж бачиш - я не можу іти
Лиши мене тут, біжи далі один
Я буду уявляти мости


Ти вмієш будувати міста
В уяві малювати людей
Ти знаєш - наша мова для них запроста
Ми маємо обличчя дітей

Як справжні виглядають вони
Вдихають і говорять, як ми
Вони ще не знають - ми не віримо в них
Ми вмієм уявляти мости


Ми можем уявляти мости,
Ми вмієм зупиняти час,
Ми майже зрозуміли, хто з нас може піти,
Але світ не існує без нас

Все рівно ми лишились одні,
Бо сни навічно не навести
Єдине що ми можем – малювати вогні
Ми будем уявляти мости...