На світі є столиці величаві,
Над ними сніг неоновий мете.
Та десь красуня є - моя Полтава, |
Що пахне житом і добром цвіте. | (2)

Приспів:
Вже сотні літ, вже сотні літ
Цвітуть в Полтаві липи,
І цю п'янку красу не згубить час.
Ще не було такого ясноцвіту, |
Здається, липи ці квітують |
В перший раз. | (2)

Тут на землі, світанками умитій,
Мого дитинства синє джерело.
Тут золотом із липового цвіту |
Моє кохання перше зацвіло. | (2)

Приспів.

Ще не було такого ясноцвіту,
Здається, липи ці квітують
В перший раз,
Ще не було такого ясноцвіту,
Здається, липи ці квітують |
В перший раз. | (3)