EmВпав на зAmемлю січEmневий мороз,
Срібним Gінеєм вкрE7илися вAmіти.
Нам сімнCадцяти ще не булEmо,
Ой як нCам ще хотілося жBити!
Нам сімнAmадцяти ще не булEmо,
Ой як нCам ще хотBілося жEmити!

Нас тут триста до бою пішло –
Рятувати свою Україну.
Ми залишили неньку, сестру, |
Хтось, можливо, й кохану єдину. |(x2)

Причаїлася тиха жура
Десь у Крутах, в сумнім полустанку.
Світлим полум'ям серце згора, |
Ллється кров, та із самого ранку. |(x2)

Впав на землю січневий мороз,
Срібним інеєм вкрилися віти.
Нас тут триста у Крутах лягло. |
Всі твої, Україно, ми діти! |(x2)