В душі вирує січень
І наче ти пригнічений
Схиляєш голову,
Ховаючи обличчя,
І це буває з кожним,
Проте ніхто не хоче
Ставати непоміченим
І сірим перехожим.
Але на серці лютий,
А ти розлучений і скутий,
Надієшся на березень,
Який розвіє смуток,
Але приходить ранок
І знов зарано
Картина за вікном
Псує укотре плани.
І ось нарешті привід
Спинитись тобі скиглить,
Бо зовсім непомітно
Підкрався буйний квітень,
І він умить переведе
Твій важіль у напрямок
Майбутніх свіжих вражень,
Лише прислухайся
І той підкаже, що ти живий!

Приспів:
Так лунко, нестримно,
Весна стукоче в вікна,
Грає сном, бентежить кров!
Так ніжно насправді
Мільярдами смарагдів
Запалює немов чиюсь любов!
Чиюсь любов!..

І ти відчуєш раптом,
Що жити справді варто,
Коли грайливий вітер
Прийде з веселим травнем,
І він ураз тебе зробить справжнім,
І як тоді ти станеш знову важним
Для свого серця, яке підкаже,
Що ти живий!

Приспів.

Запалює чиюсь любов
Мільярдами смарагдів знов!
І не марнуй яскраві дні,
Лише відчуй, що ти живий!

Приспів.