Інтродукція: G#m | B#m | Cm

Куплет 1: G#m | B#m | Cm

Я б із рG#mадістю когось спитав: «Як мені жити краще?»,
B#m Cm
Та мудреці мене покинули на призволяще…
G#m«О Боже, Хас, ти ж на себе не подібний»,
B#m Cm
Та я не в бальних танцях і підтримка не потрібна…
І вже як місяці три, почав я жити без рим,
Не написав ані слова, в моїх віршів карантин..
Слова затерті до дир., в мільйонів новий кумир,
На стінах знятих квартир, намалював собі тир.
І розстріляв усі стіни, бо вони свідки подій,
Хотів багатства, тож Харон мій персональний водій.
І знову скажуть, що слова не залишились пустими,
Краще б Ви мовчали. Залишайтесь німими…

Приспів: G#m | Cm | B (x2)
B#m | F (x2)

G#mСвітло на тінь, СерцеCm на лід,    B 
G#mЯ поміняв долюCm на слід…  B 
G#mТишу на крик, щастяCm на мить,  B 
Я віG#mддав все, що мав, та до болю Cmвже звик…  B 
B#m F
Моя залежність…
B#m F
Моя залежність…

Програш: G#m | B#m | Cm (х2)
Куплет 2: G#m | B#m | Cm
Так вже сталось, що я дому місяцями не бачу,
А рідне місто, за мною, колись навряд чи заплаче.
Тут, як і всюди, під*раси, які вірять формату,
Їм не важлива творчість, якщо нема зарплати.
Я деградую, як поет, бухаю, як скаженний,
Я нікудишній друг, і аж ніяк не наречений.
А ще є зайва вага, харчуюсь не по формулі,
Та я ваще «мудак», так пишуть блді на форумі!
А я втратив насолоду часу, наче в’язень,
Поганий мікрофон, як завжди, пересушує зв’язки.
Якось все навколо стало настільки звичним,
Тільки хейтери, коли сосуть, ковтають глибше.

Приспів: G#m | Cm | B (x2)
B#m | F (x2)

Світло на тінь, Серце на лід,
Я поміняв доля на слід…
Тишу на крик, щастя на мить,
Я віддав все, що мав, та до болю вже звик…
Моя залежність…
Моя залежність… (x2)