Приспів:
Тиха річенька, темна ніченька,
Вгору крила несуть.
Розливається, забувається,
В далечінь мене звуть.
Ми ховалися, нам здавалося,
Що не зможемо йти.
Але доленька все всміхалася,
Промовляла: "Лети".

Мене за руку схопив
Не дух, не ангел, не птах.
Та мав він тисячу крил,
Усе витав у лісах
Над степом в небі вночі,
А рано десь поміж гір.
Ні слова не кажучи,
Я птахом з ним полетів
Не було неба ні зір,
Не було ночі ні дня.
Я впавши знову злетів,
Відкрив незнане знання.
Ми не одні на землі,
Не на землі ми є теж.
Неначе зовсім малі,
Проте немає нам меж.

Приспів