Що заставляє плавити сплетені обійми
І зі сльозами повертати зношені скарби
Що заставляє одягтись у чорні плаття
Залишити слова розтерті на стіні

Прийшли незапрошені
Ввірвались незапрошені
Співали незапрошені
Дні прощання

Зшите грубо мотузками
До весни все заживе
Сприймай, відчуй по-справжньому
Ти думав все це не твоє

Кров і вода, і в очах туман, і поруч тіні
Все це було, ти не помічав на своїй картині

І поки ти безкрилий птах
Простяг на зустріч руку жах
Сказав повстати проти всіх
А за спиною черствий сміх