Обранець небес повірив словам,
Почувши колись вночі
Про вільні краї, підвладні богам,
Де смуток земний мовчить.

Пророцтва твої – то зайвий тягар,
Породжують страх та злість.
Зневіра людей нанесе удар
Й почуєш слова: "Зречись!"

Приспів:
Думки лишають сліди,
Назад нема вороття.
Невже судилось тобі
Пройти шляхи, довжиною в життя?

Вагання дрібні не візьмуть в полон
Того, хто повірив снам.
Поможе йому природний закон,
На душі проллє бальзам.

Блуканням твоїм не видно кінця,
Хоч віра росте щомить.
Ти знаєш одне: як згаснуть серця –
Каміння заговорить.

Приспів